Театральне мистецтво в Едмонтоні має свою цікаву історію: від перших аматорських постановок у маленьких залах до масштабних сцен міжнародного рівня. Шлях театру тісно переплетений і з розвитком самої едмонтонської спільноти. Театр у місті завжди був живим простором та місцем пошуку ідентичності та бунту. У цій статті на edmonton-trend розкажемо про те, як розвивалася театральна сцена Едмонтона.
Початок історії
Перші вистави у місті були аматорськими. Їх організовували місцеві вчителі, церковні громади, студенти та інші ентузіасти, які прагнули культурного розвитку у місті. Вистави ставилися у школах, церквах та інших громадських просторах. Репертуар переважно включав британські п’єси. Поступово ці аматорські театри перероджувалися у перші аматорські театри Едмонтона.
Одним з перших таких театрів був театр «Empress», побудований у 1912 році, у якому проходили водевільні вистави, громадські концерти, лекції, зустрічі та політичні мітинги. У той період театри були громадськими просторами. Згодом у театрі також з’явилася зала для кінотеатру.
У 1959 році відкрився майданчик для аматорських живих виступів «Walterdale Playhouse». Це один із найстаріших аматорських театральних колективів Західної Канади. Він досі функціонує і для мешканців міста театр є важливою частиною театральної культури Едмонтона.
Післявоєнний період та перші професійні театри
Найактивніше театри Едмонтона почали розвиватися у 1950-1960-х роках. У цей період з’явився театр «Citadel», який досі є одним із провідних театрів країни. Його засновником був Джо Шоктор, який прагнув зробити «Citadel» «театральним центром Канади». Спеціально для цього Шоктор та інші меценати викупили стару будівлю за 100 000 доларів.
У 1950 році також відкрилася театральна студія «Studio Theatre in The Timms Centre» для роботи студентів та випускників творчого факультету Університету Альберти. Робота у цьому театрі – це кульмінація навчального процесу. Крім цього, університет намагається залучати до роботи професійних митців з усієї країни, щоб студенти на практиці могли переймати чужий досвід.
Альтернативні сцени 1980-1990-х
Згодом в Едмонтоні почали з’являтися альтернативні театри, що було важливим етапом у культурному розвитку міста. У цей період у містян значно виріс інтерес до експериментального та незалежного театру.
У цей період з’явився «Northern Light Theatre». З самого початку театр позиціював себе як експериментальна платформа для вистав, які часто провокують. Це був один із перших театрів, який почав підіймати феміністичні теми.
Перший театральний фестиваль
У 1982 році в Едмонтоні пройшов перший театральний фестиваль «Fringe». Фестиваль був заснований Браяном Пейслі, який надихнувся шотландським фестивалем «Fringe». Пейслі отримав грант у 50 000 доларів та вже на першому фестивалі мав цілих 5 майданчиків, на яких проходили по 4-5 вистав. Також фестиваль придумав систему «влаштуй свій власний майданчик». Це було зроблено для того, щоб вистави проходили у нетрадиційних місцях для залучення нової аудиторії. Одного року було поставлено вистави прямо на льоду, іншого року – у гаражі. Артисти отримують близько 10000 доларів США на реалізацію своїх проєктів.
У якомусь сенсі історія «Fringe» – це історія театру Едмонтона, тому що багато видатних труп, які досягли успіху на національному або міжнародному рівнях, ставили свої перші вистави саме тут.
Сучасні театри Едмонтона
У 2000-х роках театри Едмонтона почали відображати різноманіття місцевої спільноти. Театр перестає бути місцем «високого» та естетичного переживання, а перетворюється на платформу для діалогу та простір обговорення складних тем. У місті з’являється все більше незалежних майданчиків. Упродовж десятиліть театральне життя Едмонтона еволюціонувало від аматорських вистав до сучасних та сміливих проєктів.
