Театр «Цитадель» вважається одним з найбільших регіональних професійних театрів Канади. Заклад назвали в честь колишньої будівлі армії порятунку, яку придбали й відремонтували за 150 тисяч доларів. Тоді ніхто навіть не міг подумати, що «Цитадель» отримає світову славу. Про те, як заснували театр, його розвиток читайте далі у статті на edmonton-trend.
Історія заснування
Театр «Цитадель» заснував у 1965 році Джозеф Шоктором разом з трьома партерами. Чоловіки купили стару будівлю «Цитадель», яка належала армії порятунку, з наміром відкрити живий театр. Засновники на реконструкцію старої будівлі витратили 150 тисяч доларів. На першому поверсі будівлі знаходився гарний ресторан «Цитадель», що належав музиканту Томмі Бенксу. На другому розмістили театральний зал розрахований на 227 осіб.
На час відкриття заклад вважався першим професійним театром Едмонтона. Художніми керівниками театру були Джон Халбет та Роберт Гленн. Всього на час відкриття в закладі працювало 5 акторів.
Перша вистава в театрі відбулася 10 листопада 1965 року, тоді глядачам демонстрували п’єсу Едварда Олбі «Хто боїться Вірджинії Вульф?». На неї прийшло 227 осіб.
У 1968 році театр запускає унікальну театральну програму «Цитадель на колесах і крилах». Колективи театру починають гастролювати. У 1973 році Джон Невілл призначається новим художнім керівником закладу. Завдяки його роботі театр почав активно розвиватися.
Розвиток театру «Цитадель»
У 1974 році керівництво театру приймає рішення розпочати будівництво нового театрального комплексу на 99 вулиці з Південного боку 102 Авеню. Будівництво його триває 2 роки. В листопаді 1976 року відбулася важлива подія – відкрили новий театральний комплекс у самому центрі Едмонтона на площі Черчилля. На його будівництво було витрачено 6,5 мільйонів доларів.
Заклад містить 5 сценічних просторів: зал «Шоктора» розрахований на 685 осіб, «Маклаб» розрахований на 685 осіб, зал «Рейс» на 250 осіб, зал «Зейдлер» на 240 осіб, амфітеатр на 150 осіб.
Першою п’єсою, яку виконали на новому місці, є «Ромео і Джульєтта». Крім того, в цьому році Невілл запускає серію «Цитадель занадто» – авангардні фільми, орієнтовані на молоду аудиторію. Бюджет у 75 тисяч доларів на рік перетворився на прибуток 10-11 мільйонів доларів.
У 1978 році до театру приходить новий художній керівник – британський режисер Пітер Коу, лауреат премії «Тоні». За сприяння Коу «Цитадель» започатковує Міжнародний дитячий фестиваль і проводить його щорічно.
Коу пішов у відставку в 1980 році. Відтоді театр «Цитадель» став першим регіональним театром, який працював без художнього керівника. Управлінська команда наймала режисерів для окремих постановок.
У 1995 році обрали художнього керівника, ним став Дункан Макінтош. Під його керівництвом театр розпочав відновлювати свій національний престиж. Тоді «Цитадель» став першим регіональним театром, який спільно зі Стратфордським фестивалем поставив фарс Фейдо «Доречна плутанина».
У цьому році заможна родина Гоул з Едмонтону дає театру 5 мільйонів доларів. Це була найбільша приватна пожертва коли-небудь зроблена канадському театру. Восени у 1998 році в театрі був переобраний художній керівник. Ним став Боб Бейкер. Термін його перебування на посаді став найдовшим з усіх керівників історії театру «Цитадель». Головним нововведенням Байкера став перехід до розробки нових п’єс.
У 2000 році в театрі відбувається світова прем’єра вистави Тома Вуда за класичним твором Чарльза Діккенса «Різдвяна пісня». Щороку «Цитадель» демонструє своїм глядачам понад 10 п’єс.