Найстаріший кінотеатр The Princess має довгу і цікаву історію розвитку. Тут постійно змінювалися власники, попри це заклад активно розвивався. Щоб зали були заповнені глядачами, акторам довелося тяжко працювати. Про те, як створили театр і про його розвиток, читайте далі на edmonton-trend.
Історія заснування театру
Проєктування будівлі розпочалося у 1914 році едмонтонськими архітекторами Вілсоном і Херралдом. Будівля була першою в Західній Канаді, яка була облицьована мармуром, крім театру в ній розміщувалися комерційні й житлові приміщення. Будівництво МакКернану обійшлося в 75 тисяч доларів.
Вже 8 березня 1915 року відбулося офіційне відкриття одно зального театру на 660 місць, який викликав гарні відгуки людей. У фоє театру встановили перший електричний автомат для продажу квитків, два найсучасніші на той час проєктори, електричний кулер з питною водою. Тут була найбільша сцена для живих виступів.
Спочатку театр називався «Блок МакКернан», на честь забудовника Джона МакКернана. Саме він у 1915 році був власником театру. Едмонтонський журнал в одному зі своїх номерів писав про якість оздоблення будинку. В дописі відзначалося про те, що будівля має великий мармуровий фасад, фрески, латунні дзеркала, велику кількість декору із сусального золота.
Театр в Першу світову війну
Перша світова війна зменшила прибутки театру, але гроші від оренди приміщень підтримували заклад на плаву. У 1919 році родина МакКернанів здала театр в оренду Александру Ентвіслу, який успішно керував мережею водевільних будинків і кінотеатрів на Джаспер Авеню.
Вже у 1929 році конкурентний Капітолійський театр почав транслювати своїм глядачам «розмовні фільми». Це спричинило падіння інтересу людей до The Princess театру. У 1931 році The Princess модернізував системи, щоб уможливити виступи звуковим супроводом.
Занепад і розквіт The Princess
У 1958 році телебачення домінувало, воно стало найкращим способом розваг, що частково спричинило закриття театру. Тоді МакКернан продав свою власність. Нові власники передній вхід в театр перетворили на вітрини магазинів, в залі для виступів відкрили ломбард, на другому поверсі зробили фотостудію, а на третьому — квартири.
У 1970 році компанія «Таун Сінема Лімітед» вирішила перейменувати театр The Princess на «Клондайк». Крім того, змінилася діяльність, бо актори більше не виступали на великій сцені. Натомість в закладі почали транслювати фільми.
Новий кінотеатр почав порушувати провінційні закони про непристойність. Тут демонстрували на екранах непристойні фільми.
У 1977 році сталася важлива подія: Фундація Старої Страткони орендувала будівлю кінотеатру. Сам кінотеатр переживав скрутні часи, його перепрофілювали на репертуарний театр. Ця подія позитивно вплинула на розвиток закладу. Відвідуваність театру почала зростати. У 1982 році Фонд викупив будівлю і зробив невелику її реконструкцію. В залі театру встановили 400 плюшевих крісел для відвідувачів.
Виявилося, що успіх театру був швидкоплинним, оскільки до середини 1990 року доходи різко знизилися, частково через зростання популярності на телевізори. Родина Брарів з Калгарі у 1996 році, яка володіла театром «Плаза», викупила «Клондайк». Їхнє володіння закладом було нетривалим – лише 18 місяців, після чого театр продали іншому театру «Червоні ліхтарі».
Саме тоді відбулася капітальна реконструкція будівлі. Після неї з’явився новий підвальний театр, розрахований на 100 місць із власною концесійною зоною.
У січні 2016 року Майк Брар знову став власником закладу. Таким чином, бувши у Південному Едмонтоні одним з небагатьох старих театрів, які залишилися, The Princess своєю величною архітектурою випромінює свій статус видатного місця для розваг містян.